Качанівка — домашній Лувр

20626302_2012537165633254_5024239934297273894_oЮлія Лесіна

Ця біла архітектурна перлина потопає в зелені дубів, кленів та лип, поряд з нею виблискують на сонці ставки, її окутують співом птахи та оповідки про видатних особистостей минулих століть.

Качанівський палац в стилі класицизму та регулярний парк, як і належить, відносяться до найромантичніших та чарівніших місцин України. Качанівка заснована біля річки Смош ( зараз від неї залишилися запруддя та ставки) на Чернігівщині.

20626892_2012546342299003_3933906960598990294_oВона отримала свою назву на спогад про свого першого власника придворного співака Федора Качановського. Здається, артистична професія оного посприяла неповторній творчій долі цієї землі, традицій її майбутніх власників. Ставок, над яким височіє своєю білою класичною громадою палац, був названий «Майорським» на честь родича власника-співака секунд-майора Михаїла Качановського.

Після 1770 року власників садиби та землі було багато. Наприклад генерал-губернатор Петро Рум’янцев-Задунайський, при якому за проектом архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосципанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк.

 

20621314_2012543795632591_6665115386911638208_n

Невідомий художник. Портрет В.В.Тарновського (старшого)

Господарі змінювались, поки розкіш ця не опинилася у власності панів Тарновських. Вірніше, Григорія Степановича Тарновського. З нього початкує епоха розквіту садиби меценатів-Тарновських, яким належала ця чарівність понад 70 років. Качанівка Тарновських при В. В. Тарновському старшому та Василю Васильовичу Тарновському молодшому вважалася Меккою для найталановитиіших людей тодішньої Російської імперії ХIХ-го, і навіть початку ХХ століття, коли Качанівка потрапила у власність сумчанина Харитоненка.

Кажуть, що кожного літа понад 50 людей гостювало в садибі. Зачаровані качанівським затишком та артистичною атмосферою генії випромінювали творчі ідеї, які уславили їх у подальшому. Наприклад, «батько російського пейзажу», найкращий учень Брюллова Василь Штернберг створив серію картин, присвячених качанівським краєвидам.

20597387_2012543652299272_7904495240120890235_n

Андрій Горонович. Портрет В.В.Тарновського (молодшого)

Ще один славетний учень Брюллова Тарас Шевченко вважав Качанівку єдиним «пристанищем» в Україні. Мав теплі, майже кумовські стосунки з господарями, подарував їм найкращу свою роботу найвідомішу нині картину «Катерина». А на згадку про Тарновських та солодкий мед забрав собі ложку, яку називав «тарнавкой».

Микола Гоголь вперше читав уривки з «Тараса Бульби» саме для качанівських слухачів в затишній вітальній кімнаті біля каміну….

Композитор Михайло Глінка був окутаний батьківською турботою. Працював в спеціально облаштованому павільйоні (ми його побачили, обійшовши палац та здійнявшись на гору) Цікаво, що Персидський хор — «Ложится в поле мрак ночной» та марш Чорномора з опери «Руслан і Людмила» були написані та вперше виконані саме в Качанівці. Виконані надзвичайно гарно власним симфонічним оркестром Тарновських!

20545297_2012540678966236_1796885397529244950_oІнструментальна та вокальна музика постійно супроводжувала вечори в маєтку. Дорогоцінні роялі й досі діють магнетично, навіть такі глухі, беззвучні….Неймовірно, але в побудованій неподалік від маєтку Георгіївській церкві співав ще один майбутній композитор Гулак-Артемовський (автор «Запорожця за Дунаєм»).

Якщо мова зайшла про «Запорожців» то неможливо не згадати й живописних «Запорожців» Рєпіна, робота над якими велася саме тут. Ілля Єфимович знав, що у Василя Тарновського була на той час унікальна колекція козацької зброї, тому провів багацько часу в садибі, невтомно змальовуючи шаблі, пістолі, люльки, порохівниці, писарські чорнильниці, одяг….

У червоному жупані XVII століття з шаблею вкритою сріблом та ще й з пістолем змалював він і самого Василя Васильовича-молодшого. Пізніше картину нарекли дуже просто — «Гетьман». Щодо одягу, то Василь Тарновський молодший з’являвся на публіці у вишитій сорочці, у високих чоботях, слуги його чепурилися у сині з золотими галунами кунтуші….

І  взагалі усі мешканці та гості садиби нібито несли на собі якийсь особливий відбиток, який не зустрінеш будь де в іншому місці. Неможливо не сказати ще про одну картину створену в Качанівці. Неймовірно, але одна з моїх улюблених картин Костянтина Маковського «Помещица» ( або «Утро помещицы»), що зберігається, до речі, у Сумському художньому музеї, надихалася атмосферою цього маєтку! Це портрет Л. В. Тарновської та її старого слуги Івана Тихоновича.

Після банкрутства Тарновських останніми володарями садиби були Павло Харитоненко та його дочка Олена Олив. Поряд з Качанівкою у Парафієвці працював один з найпотужніших (після нашого Павлівського) цукрових заводів Харитоненка (до речі, підприємство, на відміну від усіх сумських, працює!)

В Качанівку провели електрику та телефон. Маєток перебудували за новими смаками та модами. Качанівка знов і знов була прекрасною!

20645528_2012541515632819_5591608650534276029_oМинуло століття. Качанівка і для нас стала Меккою, вражаючим історичною та естетичною красою місцем. Алея, що прямувала до палацу, здавалася прелюдією до чудового історичного спектаклю. Дихаючий простором курдонер (парадний двір, вкритий газоном) підкреслював велич білосніжної будівлі. 560 гектарів садиби вражали розмірами.

Коли я підіймалась дубовими та мармуровими сходами маєтку, насолоджувалась пречудовою ліпниною, скульптурою, меблями, старовинними речами, реконструкцією інтер’єру, мене переслідувала думка, що не зважаючи на сто років шкідливих умов — війни, революційні руйнування, радянські руйнування, туберкульозний фльор (багато років тут – як і в садибі Кеніга в Шаровці – лікували туберкульоз) Качанівка зберегла неповторну артистичну і, водночас, «домашню» атмосферу. Це був такий собі Лувр. Але Лувр домашній, де не було гудіння іноземних голосів, цівкання фотокамер та мерехтіння китайських облич, де була краса, історія, і ти з нею сам на сам.

—————————————————————- ———————————————

Пропонуємо читачам нашого сайту також добірку світлин, зроблених автором цієї дуже цікавої статті.

 

 

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: