К 140-летию со дня рождения Николая Макаренко

%d0%bc%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0_%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be

Макаренко Микола Омелянович

4 февраля исполнилось 140 лет со дня рождения нашего землка Николая Макаренко, ученого и художника. Предлагаем вниманию читателей нашего сайта информацию о его жизни и научной деятельности. Благодарим члена нашего клуба Евгению Ларенко за предоставленный нам материал.

———————————

Макаренко Микола Омелянович (4.02.1877 с. Москалівка нині Роменського
району – 4.1.1938 р. Томська область, РРФСР) — вчений, енциклопедист, археолог, історик м-ва,художник, пам’яткознавець, професор (1919).

Народився у багатодітній сім’ї волосного писаря. До 1897 р. навчався в місцевій школі та Лохвицькій гімназії; у 1897-1902 роках – у Центральному училищі технічного малювання імені барона А.Л. Штиглиця (у професора В.Мате) в Петербурзі, яке закінчив отримавши звання художника 1-го розряду. У 1902-1919 роках працював в Ермітажі; тимчасово, «причисленим» (позаштатно) завідувачем античним відділом, заступником головного хранителя.

Навчався у Петербурзькому археологічному інституті під керівництвом О.А.Спіцина. У1906-1912 роках – викладач малювання 1-го реального училища (Петербург). З 1907 року – член співробітник Російського Археологічного товариства за рекомендаціями Р.Реріха, В.Росттовцева. Б.Фармаковського), у 1910 році – дійсний член, у 1909-1919 роках – член численних комісій і комітетів, пов’язаних з охороною і дослідженням пам’яток історії і культури. У 1912-1919 роках – викладач курсу «російського мистецтва» на Вищих жіночих архітектурних курсах. У 1914 році – відряджений до Лейпцига на міжнародну виставку графічних мистецтв та для студіювання музейної справи. У 1917 році – учасник експедиції Російської Академії Наук до Туреччини; обраний дійсним членом УНТ,

у 1919 році — переїхав до Києва. У 1919-1921 роках – приват-доцент Київського університету на кафедрі археології України, з 1921 року – професор історії на кафедрі історії культури. У 1919 році – почав працювати в Українській АН. У 1919 – 1920 роках – голова Секції мистецтв Української АН. У 1919-1929 роках – професор Української державної академії мистецтв (з 1924 року – Київський художній інститут). 1920 рік – науковий співробітник історико-філологічного відділу Української АН., голова Археологічного комітету Української АН., 1921 рік – голова Археологічної секції УНТ, з 1921 року – директор музею імені Б. та В.Ханенків при Українській АН (з 1924 року – Музей Мистецтв при Всеукраїнській АН, нині Київській музей західного та східного мистецтва). З 1932 року – старший науковий співробітник ВУАК, завідувач сектором рабовласницького суспільства. У квітні 1934 року Макаренка заарештовано за «контрреволюційну діяльність», 23 травня 1934 року постановою Особливої наради засуджений на три роки заслання до Казані. З 1934 року – викладач у художньому технікумі, консультант Центрального музею (м. Казань).

У квітні 1936—арештований за «участь у контрреволюційній групі фашистського толку», засуджений до трьох років перебування у виправно-трудових таборах, етапований до Томської виправно-трудової колонії №2. 15 грудня 1937 року арештований за «участь у кадетсько-монархічній організації», 25 грудня 1937 року за постановою «трійки» був засуджений до розстрілу. Місце поховання не встановлено. Реабілітований1960, 1965, 1989

Автор понад 200 наукових праць, Макаренко одним з перших звернувся (1901-1908) до вивчення монументального українського зодчества XV11-XV111 ст. увівши до наукового обігу низку об’єктів збудованих за підтримки П.І.Калнишевського, у 1908 році – разом з П.Покришкіним успішно здійснив унікальний експеримент – перенесення до Полтави Роменської Покровської церкви. Досліджував у 1901, 1907-1909, 1916, 1928 роках Юр’єву божницю в Острі, опублікував унікальні матеріали, (креслення, малюнки, описи) про цей об’єкт, зокрема фрески, що згодом загинули. У 1911-1915 роках студіював пам’ятки монументального будівництва та церковної старовини на півночі Росії, мистецьку спадщину М.В.Ломоносова, надрукував ґрунтовні дослідження про його творчий доробок у техніці мозаїки. На початку 20-х вивчав Софію Київську, у 1924 році – Спаський собор у Чернігові.

Низку праць Макаренка становлять оригінальні студії з історії мистецтва присвячені трипільській культурі малих форм, скіфській та слов’янській металопластиці, ювелірним виробам, художньому склу, порцеляні, золотому шитву. Як книгознавець залишив серію досліджень щодо орнаментації, історії гравюри, загальних питань створення книги як мистецького явища. Найвищим досягненням у цій галузі Макаренко вважав період українського Відродження XV1-XV11 ст. Значну увагу приділяв творчості Т.Г.Шевченка, Г.І.Нарбута, Л.М.Жемчужнікова, Ф.Г.Кричевського, Ф.С.Красицького, К.Д.Трохименка, П.М.Боклевського та інших. Створив понад 3 тисяч графічних малюнків-ілюстрацій до наукових праць колег та власних робіт, кілька десятків тонових та акварельних малюнків високого художнього рівня. Виконав оформлення (обкладинки, заставки, ініціали, кінцівки) кількох книжок (І,С, Абрамов «О чем говорят забытые могилы», — CПб.-; 1917; Г.Г.Павлуцький «Історія українського орнаменту», — К., 1927). Відомо кілька екслібрисів роботи Макаренка 1905-1907 років у Глинській майстерні (нині Роменський район), за його ескізом було виготовлено кілька партій кахлів з рослинним орнаментом.

Макаренко найбільш відомий як археолог. З 1901 розпочав роботи у Посуллі, зокрема у городищі Монастирище в Ромнах, що вивчалося ним понад 25 років, близько 10 років проводив розкопки. На основі цих та інших досліджень виділив роменську культуру, носіями якої були сіверяни. Проводив розкопки неолітичних об’єктів (трипільська культура, Маріупольський могильник), давньогрецького (Ольвія), скіфських (Посульські, Мастюгінські, Мордвинівський кургани; Басівське городище та інші.), черняхівських «полів-поховань» (Посулля), ранньосередньовічних (Сууксу), салтівської культури, ранньослов’янських та києворуських на Лівобережжі.

150px-%d0%bc%d0%b4_%d0%bc%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d1%80%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be

Меморіальна дошка Макаренку М. О. на стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

Постійно працював над удосконаленням археологічних розкопок, у 1914 році за найновішими методиками проводив розкопки (не завершені) Першого Мордвинівського кургану, що мали еталонний характер. Одним із перших запровадив технологію «вирізки» поховань (Зелений Гай, 1929; Маріупольський могильник 1930 ). У 1990 році в Ромнах проведена наукова конференція («Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини; проблеми і перспективи»), більшість матеріалів якої становили біографічні відомості про Макаренка.

У 1997 році на стіні біля входу до Михайлівського Золотоверхого собору в Києві відкрито меморіальну дошку з барельєфом Макаренка. Нагороджений орденом Станіслава 3ст.

Твори:

На родине последнего гетмана запорожского П.И.Калнышевского //Искусство и художественная промышленность,—1901 ,-№8;

Отчет об археологических исследованиях в Полтавской губернии в 1906г. //Известия Императорской археологической комиссии—1907.-Вып22;

Памятники украинского искусства//Зодчий –1908—№№24-25 Ляличи .//Старые годы .-1910—июль-сентябрь Мало-Перещепенский клад.// Аполлон.1912 №13;Школа императорского общества поощрения художеств 1839-1914 –СПб,1914;

Ломоносов и елизаветенское время – Т 8.

Мозаичные работы Ломоносова – Пг.1917;

Городища и курганы Полтавской губернии.—Полтава .—1917;

Найдавніший стінопис княжої України – // Україна 1924, Кн./1-2;

Етюд з обсягу трипільської культури – //Трипільська культура на Україні –К.,1926 ,- Вип.1.

Орнаментація української книжкиXV1-XV11ст. – //Труди наукового інституту книгознавства.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: