Максим Рыльский

Маргарита Сергиенко

На Украине прошли Дни Максима Рыльского, любимого поэта моей молодости. Я зачитывалась его стихами о любви,  о моей любимой природе.

Он считался украинским неоклассиком. Советская критика считала, что поэт прошел от  аполитизма и позиций чистого искусства к социалистическому реализму. Я этого не видела в его драгоценных стихах, видела чувства. Я ему прощала тогда, что он был вынужден писать : «Голоса великих учителів – народу, Партії, Леніна, Сталіна… Зробили з мене те, ким я нині – комуністом поперше,… затім поетом».

Предлагаю некоторые любимые стихи Максима Рыльского:

Блакитне озеро:
Мов по дзеркальній озера блакиті,
Пливуть лебедоньки в убранні білосніжним.

***

На білу гречку пали роси,
Веселі бджоли одгули .

***

Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мне, кохана, проведеш до поля,
Я піду і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла,
І її зірвали радісні уста, —
А тепер у серці,
Щось тремтить і грає,
як тремтить на сонці гілка золота.

Гей поля жовтіють
І синіє небо,
Плугатар у полі
Ледве миготить,
Поцілуй в останнє , обніми востаннє
Вміє розставатись,
Той хто вмів любить.

* * *

У темній гущині,
Її наздогнав.
Вона, вже лежачі серед пахучих трав,
Руками пружними од мене одбивалась,
Нарешті стишилась –
І дивне диво сталось:
Уста, що і мене і весь мій рід кляли
Мов квітка багряна до мене простягли
Свій келих, сповнений солодкої знемоги.
Натомлені з біги стрункі та дужі ноги,
Біліли мармуром під місцем німим, —
І тихим голосом охриплим та чудним,’
Вона промовила: «Жорстокий переможче,
Упасти в цім бою, для мене найдорожче»

Поэзия во времена моей юности была соперницей прозы,
Она была интересна и захватывающа, мы молились на журнал «Юность».

До 30-х годов Максим Рыльский пишет лирику, убегая на фантастические «белые острова», но современность требует и он отвечает на призыв стихами о современности, патриотическим, полными гордости.

Неси в щільник свій мозок, кров і плоть,
Таких як ти кипучі міліони,
Ідуть щоб світ востаннє розколоть
На «так» і «ні», на «біле» і «червоне».

Рыльскому часто перепадало от критики за идеализацию прошлого, за отсутствие темы классовых противоречий и роли коммунистической партии. К концу жизни поэт уходит в переводы русских, польских, французских, английских поэтов.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: