Из бесед Ричарда Зельтцера с Марией Орбелиани

Перевод: Олеся Манько

Сегодня мы начинаем публикацию бесед американского писателя Ричарда  Зельтцера с сестрой А.К.Булатовича Марией Ксаверьевной Орбелиани. Интересный документ, в котором можно найти много полезной информации как о самом Булатовиче, так и о времени, в которое он жил.

Благодарим переводчицу Олесю Манько за очень нужную работу. Это ее дебют на нашем сайте. Надеемся на продолжение сотрудничества!

——————————-

Неділя 3 червня 1973 року, запис 1

Попередні відомості

Орбеліані – здається, я називала Вам свій вік.

Зельтцер – Так, 99

Орбеліані – Це не дуже підбадьорює,  зовсім не підбадьорює. Добре, я намагатимусь бути уважнішою.

Зельцер – Ви сказали, що Ваша невістка теж тут?

Орбеліані – Так, це сестра мого чоловіка. Її дівоче прізвище Орбеліані. А зараз вона Бубнова. Її чоловік був професором в університеті в місті Лувіан у Бельгії. Він працював у Бельгії багато років, але, на жаль,  він частково втратив зір, як я думаю, через вибух сірчаної кислоти. Він втратив зір,отже він більше не міг працювати професором, але він працював з іншими професорами і допомагав студентам.

Заходить Пані Бубнова.

Орбеліані – Отже, перед Вами тут  довгожителі.

Бубнова – Так люди похилого віку. Моїй  сестрі близько 99.

Зельцер – Так, а Вам скільки років?

Бубнова – Я досить молода – мені 84.

А Вам скільки років?

Зельцер – 27, приблизно стільки ж років було Сашкові, коли він вирушив до Ефіопії.

Орбеліані – Я думала, йому було більше років.

Зельцер – Йому було 26, коли він вирушив у путь.

Орбеліані- Невже? Такий молодий. Він народився у 1870 році, отже він поїхав у 1896. 26 років. Він здавався мені старшим. Так, він був дуже молодим і відважним.

Я поясняю, як я почав цікавитись її братом, розповідаю їй про статтю у «Лондон Таймс».

Орбеліані – я не можу читати, я не чую, мені жаль. Я залишок від того, якою я була. Я ніщо. Але я чую усе,що кажеш. Ти дуже виразно читаєш .

Зельцер – Ви дивовижна жінка.

Орбеліані – Дивовижна, тому що так довго живу.

Бубнова – И завдяки усьому тому живопису, який ви створили.

Орбеліані – Ні, я дійсно дивовижна жінка, і моє життя дуже цікаве. Можливо  завтра я розповім Вам про своє життя. Дуже цікаве життя. Я можу похвалитися тільки  тим, що я доводила до кінця усі справи з честю. Я боролася з усіма труднощами, але ніколи не була вибагливою, тільки чистота та чесність.

Неділя, 3 червня 1973 року, запис 2

Орбеліані – Хто це зображений? (на світлині)

Зельцер- Це Іларіон  монах, який написав іншу книгу, «На горах  Кавказу».

Орбеліані – у тебе навіть є світлина?

Зельцер –Так.

Орбеліані – Так, а Велика княжна, сестра цариці, була схожа на черницю – Єлизавета Федорівна. Її чоловік Сергій  Олександрович був Генерал-Губернатором Москви. Він був вбитий революціонерами. Відтоді вона стала вдовою і прожила життя черниці. Усе життя вона одягалася у сіре — не у чорне, а в сіре.  За все своє життя вона не мала дітей. Вона присвятила життя благодійності.

Олександра Федорівна була одружена  з Царем, а Єлизавета  Федорівна була одружена з дядьком Царя, Сергієм Олександровичем, якого було вбито революціонерами. Це настільки вразило Єлизавету Федорівну, що решту свого життя вона присвятила релігії та добрим вчинкам.

Зельцер – Чи не підтримувала вона Іларіона ? Чи не підтримувала вона по своїй відданості до добрих вчинків контакт  з твоїм братом?

Орбеліані – Ні, не підтримувала, але вона захищала цього монаха.

Зельцер – Іларіона.

Орбеліані – І вона дала гроші, щоб надрукувати ці книжки. І якою популярною була ця книжка, яка розповсюджувала цю  догму , як головну ідею Християнської релігії, те, що ім’я Бога є божественне.

Сестра імператриці Єлизавета Федорівна давала гроші для друку цих книжок. І мій брат по праву розділяв ці принципи з багатьма іншими християнами і, можливо, такими особами як Єлизавета Федорівна  і цей дуже відданий чернець. Саме тому  він так наполягав. Він вважав невірною вигадку єпископа Антонія Волинського.

Зельцер – Ти коли-небудь зустрічала когось з цих людей, які були проти твого брата?

Орбеліані – Ні я ніколи не зустрічала тих, хто був проти нього, але я зустрічала тих, хто був з ним. Наприклад, коли він був у затворі Нікіфорського подвір’я.  Там знаходилися  декілька ченців, бувших солдатів із гусар Царя, які пішли за ним до жіночого монастиря, коли він залишив полк.

Зельцер – Декілька чоловік пішло  одночасно з ним?

Читати далі

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: